Chaty pod Śnieżką

ОГЛЯД ГОТЕЛЮ

Чесно кажучи, я не очікував багато чого, коли вперше під’їхав до Chaty pod Śnieżką на вулиці Кам’єнна – адже готель розташований у цьому тихому житловому районі Карпача, який більшість туристів навіть не бачить. Але знаєте що? Іноді найкращі місця ховаються на видноті. Щойно я вийшов з машини, я дійсно почув тишу, що звучить дивно, але після шумної головної вулиці біля канатної дороги це було так, ніби хтось прикрутив гучність усього світу.

Це місце має справжню атмосферу гірського притулку, що стала досить рідкісною тут – більшість закладів розміщення в Карпачі перетворилися на туристичні пастки, але Chaty pod Śnieżką все ще відчувається як частина гір Крконоше, а не боротьба проти них. Власники явно розуміються на тому, що насправді потрібно мандрівникам (пристойний WiFi, належне опалення, яке не звучить як помираючий дракон, і кава, яка не на смак ніби її зробили з гірського струмка… хоча, можливо, так і було, але з хорошої гірської води). Мене справді вразила увага до дрібниць – як-от належні затемнюючі штори, бо чесно кажучи, літні ранки тут починаються занадто рано, і такі рушники, які дійсно витирають, а не просто розмазують воду.

Більшість вечорів я проводив на терасі, просто спостерігаючи, як вершина Сньєжка змінює кольори на заході сонця, а вранці прогулювався до маленької пекарні на розі – близько трьох хвилин ходьби – за свіжим хлібом, який безкінечно кращий за все, що можна знайти біля основних туристичних районів. Розташування просто ідеальне, якщо подумати: досить близько для серйозних піших маршрутів (стежка на вершину Сньєжки практично поруч), але досить далеко від натовпу, щоб можна було спати після 7 ранку, не чуючи гуркоту туристичних автобусів. З паркуванням ніколи не було проблем, що, якщо ви коли-небудь намагалися знайти місце біля основних готелів у пік сезону, знаєте, що це справжнє диво. Рейтинг 9,9 має повний сенс, коли ви тут зупинилися – це місце не намагається бути розкішним курортом, воно просто дуже, дуже добре виконує свою роль: місце, де можна відновити сили між гірськими пригодами, не відчуваючи себе ніби в кемпінгу або не витрачаючи гроші, відкладені на навчання дітей.